Я мапу дня переіначив,
плюхнувши фарбу зі стакану;
на блюді холодцю побачив
гостризну вилиць океану.
Я на лусці залізних риб
читаю кличі нових губ.
А ви ноктюрн зіграть могли б
на флейті водостічних труб?
(1913)
З дахів стікають сльози в труби
і креслять смуги вздовж ріки;
в звисаючі небесні губи
уткнулись кам’яні соски.
І небу – стихши – ясно стало:
туди, де моря грають блюда,
Bu va yana 2 ta kitob 399 UZS