Kitobni o'qish: «Вирши Червонной Руси»
Збiрка вiршiв
Вiршi Червоної Русi
I. ПIСНЯ
«Думи мої, думи мої,
Лихо менi з вами!
Нащо стали на паперi
Сумними рядами?..
Чом вас вiтер не розвiяв
В степу, як пилину?
Чом вас лихо не приспало,
Як свою дитину?..»
(Т.Г. Шевченко)
Вiльна воля на рiчцi…
I лiсо́ва доро́га…
Складаю я вiршi
Про весну дорогу́.
Я про землю складаю,
Про рiднi краї.
Я вiрю i знаю,
Почуєшь все ти…
I велика дiброва,
I березовий ряд.
Пiд небесним покривом
Тут тумани стоять.
Менi за добре щастя
Чути пiснi твої,
О рiдна природа,
Де воля i мрiї!
<2024 р.>
II. КРАÏНА
О, Країна моя ти, Країна!..
Свiтить сонце по гiлках дерев…
Закрутилася лиха дольбiна,
Що давала насущний мiй хлiб…
I свiтло на рiдному просторi…
Дорогой зеленiючий край!..
I не нудно iнший серцю долi!
Не потрiбен божественний рай!
I лiси, i вели́чезнi гори…
Витiкає рiчка́ далеко…
Хмари в небi над мiстом лягають…
У небесах, як завжди, високо!..
На природi мене ти ростила!
Про тебе я завжди памʼятав;
О, Країна моя ти, Країна!
Не кидаю, рiдна́, я тебе!
<жовтень 2024 р.>
III. ВОЛЯ
Воля, воля моя…
I небо нiчне…
Галявини шумлять;
Сяйво вiчне…
Iду по стежцi,
I вiтер зi мною;
Шумлять соловʼї
Часом нiчною.
О, вiльна ти воля,
Краї ви мої!..
Завжди i всюди
Тут добрi ночi.
<лiто 2026 р.>
IV. ДIБРОВА
Дiброва велика, дiброва!..
Ялинки та сосни, дуби та дуби…
Тут добра матiнка-природа;
Тут свiтлi i рiднi менi мрiї!..
Люблю я тебе, о Природа!
Тебе я матiнкою кличу.
Залишу́ся в просторах я знову
У добрий i ясний цей вечiр.
Дiброва, моя ти дiброва!..
I вiльне це небо у тишi.
Тебе розумiю, дiброва,
Мене розумiєш i ти!
<2026 р.>
V. РУСЬ
Рiдна Русь, рiдна Русь!
Русь Червона ти моя!
Розписна та далека,
Широка ти, широка!
Хутiр рiдний та покiй,
Хати мазанi i тин.
Свiтло денний, лiс у тишi,
Шелест тонких горобин.
Неосяжна ти моя
Та кохана назавжди
Русь Червона, далека,
Широка та широка!
<червень 2026 р.>
VI. НIЧ
«Нiч яка мiсячна, зоряна, ясная!..»
(М.П. Старицький)
Нiчка темна,
Нiчка вiльна;
Свiжий вiтер
Виє тiльки…
Сосни гнуться;
Стежка водить…
Думи, думи
Всi приходять…
Iду тихо
Я вдалину;
Знову вiтер,
Шелест рiдний.
Бачу знову
Радiсть вiльну;
Нiчка темна,
Нiчка вiльна…
<2026 р.>
