«Я знаю, что ты знаешь, что я знаю…» kitobidan iqtiboslar, sahifa 2

Відбиток будь-чого в дзеркалі має більшу прозорість і яскравість, ніж те саме в реальності.

Життя коротке і визначатися в ньому треба швидко. З реакцією бійця, в якого летить куля.

Старість і самотність роблять з людини високочуттєвий прилад.

Хіба вона могла знати, що доля може мати і такі важкі кроки...

Завжди краще там де нас нема...

Життя одне і воно варте того, щоб у ньому робити те, що хочеш, адже потім буде пізно.

Згадати себе такою, якою була колись, і зрозуміти ту, якою хоче бути в майбутньому, щоб нікого не копіювати.

Мріяла знайти свого бога. Не того єдиного і всемогутнього, до котрого звертаються у молитвах, а маленького, "свого" - простого і смертного, котрий візьме за руку і поведе туди, де знайдеш себе і свій рай.

Творчість - це кара. Нею займаються самогубці. Самогубець пише в своєму житті одного листа - передсмертного, а художник кожну роботу пише, як прощання. Витримати таке може далеко не кожний. Тільки паталогічно хвора людина.

часом, якщо, звісно, ти на це заслуговуєш, доля знайде тебе і під кришкою зламаного роялю...