12+
matn

Hajm 140 sahifalar

2018 yil

12+

Танці у напівтемряві кімнати

matn
livelib16
4,3
33 baholar

Kitob haqida

Ми танцюємо у напівтемряві власних кімнат, намагаючись відгородитися від незручних питань, непорозумінь і недомовленостей, сховатися від жорстокості світу за порогом власної оселі. І кожен може для себе вирішити одного разу: хай танцюється; ніхто не дивиться. Представлені історії усі як одна про вихід за межі напівтемної кімнати.Слова можуть розбити нас на мільйони фрагментів і водночас скласти назад, немов пазл. У цьому їхня магія і літери всередині героїні трансформуються у своєрідні щоденникові записи.
snezhkonina

Местами похоже на Полозкову, иногда гораздо гораздо глубже. Пару эссе вообще прошли мимо – видимо, под настроение. Но каково было мое удивление, когда вторая половина книги оказалась интонационно сильнее, саркастичнее и строже.

Короче, птица-чайка расправила крылышки и взлетела над морем, которому поет оды. «Замість усіх моїх P.S.» вообще хороша, уверенно так звучит – непонятно, почему не завершает книгу (ну или начинает). Отсылка к Маркесу и Макондо порадовала. Вообще всяких плюшек вроде отсылок к музыкантам овер дофига, но в процессе вовлекаешься и это становится своего рода игрой. «Йти на ваші голоси» как раз о вечном «весь мир-театр…», но чтобы там не говорили, писать так тонко, не пережив не получится. И о гармонии с собой, и о любви, особенно к тем, кто оценить чувства не способен или просто слеп, и о войне – обо всем понемногу, но всегда открыто, до слез, до радости. Автор во всем верна себе до конца.

Telle_quelle

Це як роман, тільки написаний клаптиками. Іноді надто солодко, часом містично. Хороші кінцівки майже завжди, а замість поганих – три крапки. Усі оповідки пов’язані між собою мало, але я так зрозуміла, що тут вплетено дві історії – про якесь юнацьке захоплення і більш серйозне, яке могло б перерости у щось більше, але відстань (чи то географічна, чи душевна) завадила. Інші сюжети теж про взаємини, про успіхи і провали, любов до дітей. Ще про рідне місто письменниці. Але підходити до таких коротких історій радше з боку емоцій, аніж логіки. Історії тут переплетені настроєві, часом навіть дуже особисті, але відлунюють своєю глибинністю, бо сповнені щемкої відвертості. Тому читати краще вечорами перед сном.

Julie_B

Когда-то читала блог Ярославы, но она не вела его систематично. Там было много рецензий, каких-то событий, чуть-чуть о поездках и немного личного – таких постов вообще парочка и они до сих пор висят в популярных. Вот те, которые не о книгах или политике – они такие душевные получались! Но книга на ступень выше или целый пролет.

Прикольно, скажу я вам! Стихи в прозе или проза в стихах – так сразу и не поймешь. Постепенно читая, начинаешь лучше понимать себя, потому что местами такая думаешь: блин, да, точно, это про меня! Не знаю, биографична ли книга. Может, да. Или нет… неважно. Это как любовь – лишь выдуманное кем-то слово для описания бури гормонов и совокупности многих чувств: от уважения и до восхищения и благодарности… но зачем тогда воображение?

Любимой эта книга историй может не стать, но отдельные фразы в память врежутся.

TumblrGirl

Эта книга – не история любви, а одна сплошная Любовь. При чем о ней прямо почти ни разу не сказано, но бросьте в меня камень, если «Лампові вечори і ранні сонні години» – не горько-сладкое признание… «І не буває чудес, окрім тих, які ми самі собі напишемо». Такие чувственные ритмические повторы, такие тексты, что их хочется иметь под рукой. Хотя это и грустная книга, ведь там столько тоски и так много боли, будто ноят осенью суставы, но и в этом свой сплин.

Это такие рифмы, что можно каждое утро вместо завтрака их употреблять. Разные истории с разными эмоциями, но наталкивают на определённые мысли. И как здорово ведь придумано, что можно читать с любой страницы и в любой последовательности. Тексты, после которых так и хочется сказать: Пиши еще! Очень осенняя книга. Искренне рекомендую к прочтению!

GirlWithABook

Хочется создать подборку в сохраненном «тексты как лекарство» и закинуть туда половину историй из книги. Несколько раз натыкалась на строчки, от которых пробирало до мурашек – я их могла соотнести с разными событиями из МОЕГО прошлого. Автор пишет не обо мне, но иногда будто «да, да, точно... так и было». Я была очарована символическим повествованием, его силой, оригинальным стилем письма – это какой-то особый вид мастерства автора. Она так легко наводит с тобой, читателем, мосты. Ты пропускаешь через себя ее уроки любви, прежде всего к себе, пусть и смахивая иногда слезу.

Izoh qoldiring

Kirish, kitobni baholash va sharh qoldirish

Kitob tavsifi

Ми танцюємо у напівтемряві власних кімнат, намагаючись відгородитися від незручних питань, непорозумінь і недомовленостей, сховатися від жорстокості світу за порогом власної оселі. І кожен може для себе вирішити одного разу: хай танцюється; ніхто не дивиться. Представлені історії усі як одна про вихід за межі напівтемної кімнати.

Слова можуть розбити нас на мільйони фрагментів і водночас скласти назад, немов пазл. У цьому їхня магія і літери всередині героїні трансформуються у своєрідні щоденникові записи.

«Танці у напівтемряві кімнати» — kitobni fb2, txt, epub, pdf formatlarida bepul yuklab oling yoki onlayn o'qing. Izohlar va sharhlar qoldiring, sevimlilarga ovoz bering.
Yosh cheklamasi:
12+
Litresda chiqarilgan sana:
31 iyul 2020
Yozilgan sana:
2018
Hajm:
140 Sahifa 1 tasvir
Mualliflik huquqi egasi:
Автор
Формат скачивания:
epub, fb2, fb3, ios.epub, mobi, pdf, txt, zip

Ushbu kitob bilan o'qiladi