Груші в тісті

Чи ми взагалі кохалися? Логічно було б припустити, що так, бо коли двоє різностатевих осіб лягають у ліжко, то ж не для того, щоб обговорити останні рішення нашого парламенту.

Жінка, як уже до чогось звикне, то не розлучиться з тією звичкою до самої смерті.

Деколи хочеться сказати панні щось приємне. Закінчується це тим, що одного чудового ранку зазираєш на кухню і усвідомлюєш собі, що ти вже одружений. Можливо, це якраз і є той фатальний ранок.

Чесно кажучи, мене нервують саме ті, що після палких любощів натягують на себе майтки з таким виглядом, мовби їх і не скидали. Я ніколи не міг збагнути, що це має означати. Що вона вже свою місію виконала і брама на ніч зачинена? Що вона боїться, аби я не зґвалтував її серед ночі? А може, майтки для неї щось, як вінок невинності?

Улюблений Винничук

Як же добре, що можна зануритися у вир подій молодості автора и доторкнутися до буденних подій його життя. Сучасний Остап Вишня української літератури - Юрій Винничук.

Мені, як читачці далекій від Галичини и тим паче діалектів Західної України, довелося "гуглити" з десяток слів, щоб упевнитися чи я правильно розумію текст. Такі слова як "мешти", "вар'ят", "прутень" або "майтки" викликали сумніви.

Здається, я довго підсвідомо шукала цю книгу, втомившись від серьйозних романів і віршів, якими годують інші автори-співвітчизники.

Окремо треба відмітити легкість всієї книги. З кожної ситуації Юрко виходить найкращим для нього чином і ніщо не позбавляє його ентузіазму та жаги життя. Він або горить чимость, або тоне у своєму ж розумі.

Чого нізащо не треба робити перед палким коханням, то це пити пиво. Пиво і секс - речі взаємовиключні.

Не пийте самогону, щоб не довелося трахати віслючок, овец і кіз.

- Ти понімаєш, баби, гєрли, оні вері-вері хітриє. Оні умєют прітворятся. Ю так не умєєш, ай так не умєю, а оні запросто. У ніх зіс в блуд. Когда она знает, што она бьютіфул, она іспользуєт етот свой йоб...ий бьютіфул, єдрі ево в корень, на сто процентав. Она тебя, бл...ь, просто загіпнотізіруєт своїм бьютіфулом. Но я тебе телк ван вещь. Ремембе на всю лайф: нам с ліца не воду піть, тряпочкой накрил і вперед. То єсть как ета будет... Щяс... Нам с тейбла не вотер піть, текстіл накрил і фореве! Понял? І вопше, проблєм не в етом, проблєм в том, что Родінє нужни герої, а пі...а рождаєт дураков. Вот где корєнь всево евіла.

Що ти там маєш? Що то за пляцки? Ти що — не міг ковбаси з яйцями всмажити? А де вчорашнє олів'є?

Яблук у мене не було. Зате були соковиті груші. А груші в тісті — записуйте! — ще смачніші за яблука.