Цитатник

Тарас Григорович Шевченко

зітхнув поважно й непричетно

дістав годинника старого

і рушив повагом в дорогувін йшов врочисто тихим містом

в пивницях пиво пив імлисте

стріляв цигарку в перехожих

такий живий такий несхожийдівчата парфумами вкриті

просили в нього закурити

їм отвічав не вельми чемно

Тарас Григорович Шевченковін врешті втік із цього міста

він зник із сяючого місива

і в черешневій квітній піні

його зустріли перші півні

За хвилину до того, як випаде дощ,

ти відчуєш, як шкіра вібрує під тиском

ще не випалих крапель, що ляжуть уздовж

твого тіла і враз його стиснуть.Так легкі голуби, на вулицях кинуті,

відчувають смак їжі за мить до годівлі,

так солдат, що за хвилю повинен загинути,

відчува деформації у власному тілі.Сміх, що має до мене назавтра прийти,

розпізнаю сьогодні поміж плачу я.

За хвилину до того, як з’явишся ти, -

я тебе передчую.

...пишучи вірші, ти все одно зводиш все до звичайного римування, який вже там біографізм, можливо, саме для цього потрібен перехід до прози, проза, як мені видається, річ куди інтимніша, як можна, скажімо, розповісти про сексуальні збочення своїх друзів у вінку сонетів? Вінок сонетів сам по собі сексуальне збочення.

минулого немає, просто є найбільш

віддалені ділянки теперішнього,

повертатись на які важко й небезпечно.

якби ти тільки знав, які незбагненні

речі діються навколо тебе,

якби ти тільки міг забути бодай

половину

із того, що знаєш.