На столько захватила эта история ещё с первой книги, что решила сделать свою самую масштабную татуировку по ней. Мастер тоже загорелся этой идеей и теперь в мире есть рукав с эммой, домом, пустотой, мисс сапсан
Очень долго ждал продолжения истории.
Как и предьидущие части,читал на одном дыхании..как жаль что это финал истории....книга великолепна как и все ее части!
zhulbert, теперь знаю, что финал ))) можно и не читать ))
прекрасная книга с прекрасным концом!! превосходно описана каждая деталь, каждая личность. читая, всегда переживала за каждого персонажа. мой любимый фандом))
Очень ждала финальную часть книги, дом странных детей стал одной из любимых серий книг, жаль, что финал. Понравилось, рекомендую.
не очень люблю фэнтези. но эту серию книг просто проглотила. даже грустно, что серия закончилась.... всем рекомендую. шедевр.
Заключительная часть цикла про "странных детей" Мисс Перегрин. Судьба странного мира висит на волоске. Дожди из крови, костей и пепла — будто египетские казни — обрушились на последнее прибежище странных людей. Джейкобу Портману и его друзьям предстоит бой с порождениями тьмы. Монстр, уже не раз пытавшийся его погубить, вернулся и собирает армию. Приближается последняя битва. Самая последняя книга, и самая любимая. С замиранием сердца переворачивается каждая страничка. Было множество запоминающихся сцен. Оживление мертвеца Енохом было довольно жутким. А сражение Джейкоба в Библиотеке Душ, не только с Монстром, но и с самим собой. Концовка книги очень удивила и запала в душу... Можно наконец-то отпустить "странных детей", они теперь дома.
Наконец-то, свершилось! The end! Серия завершилась! Только не говорите, что где-то есть намёки, что это не последняя книга. Шестая книга мне понравилась. Идеальный финал, насыщенный событиями, старыми и новыми героями. Есть перебор с мрачностью, но для меня это даже плюс. Вы спросите, почему же я торжествую по поводу окончании серии? Всё достаточно просто. Из книги в книгу Риггз использует одинаковые приёмы, поэтому устаёшь, даже если читаешь не все книги сразу, а с перерывом в год. Финальная часть не стала исключением, но в ней всё настолько насыщенно, что для завершения вышло ярко и масштабно, хотя и предсказуемо.
Прочитав первую книгу, точнее проглотив за очень короткийпериод времени, я поняла, что мне необходимо продолжение, и я покупала,покупала и покупала, эту часть я ждала, оформила пред заказ и предвкушала, чтоже может еще нафантазировать автор. А получив книгу, настолько долгожданную, яспециально не начинала ее читать. Оттягивала удоводьствие, наученная уже опытом быстрого проживанияистории и прощания с героями, понимая, что снова буду находиться в ожидании следующей части, а здесь было ощущение, чтоэто часть последняя и больше не будет ни Джейкоба, ни мисс Сапсан, пустот, Эммыи других не менее ярких персонажей..... Но долго тянуть не получилось и сновавроде только открыла книгу, а уже конец, грустно....Хочу еще!!!
Я дочитала останню книгу з серії про дивних дітей. Жанр: пригодницькі фентезі романи, підліткова література, фантастика жахів, темне фентезі, містика, навіть магічний реалізм.
Ріґґз написав цікаву історію, яка не раз викликала у мене захоплення та жах. Найкращою фішкою були абсолютне дивацтво його світу та фотографії у книзі
Деякі речі, які він придумав, були абсолютно неможливими, але він зробив їх правдоподібними для своєї історії, і це, я вважаю, було його головним досягненням. Він взяв дивне (своєрідне) і зробив це крутим, веселим.
Стимулом для написання книги слугували фотографії, що Ренсом Ріґґс знаходив на барахолках. І коли він зібрав пристойну колекцію, в нього й виникла ідея книг. Протягом усієї серії Ренсом використовує старі фотографії, які він майстерно вплітає в історію, щоб створити більше дивацтва та чарівності, яка є чудовою та іноді досить комічною. Це справді креативний спосіб додати більше глибини та характеру і без того чудовій історії, водночас забезпечуючи трохи комічного полегшення від усього екшену та нищівних невдач, які переживають Джейкоб та його друзі.
Порядок читання творів у серіях грає велику роль, оскільки вони об’єднані однією тематикою, головними героями чи сюжетом. Правильна послідовність книг дозволить вам насолодитись повною мірою історією. Щоб ви не втратили нитку оповіді. Дуже люблю цю частину.
Ріґґз дуже добре завершив серію своїх шести книжок, я цілком задоволена, вийшла така кільцева композиція.
Ця серія розповідає про те, як Джейкоб Портман і підопічні міс Сапсан мчать крізь час та історію, щоб не дати жахливому злу знищити дивацтва та світ, яким вони його знають. Вони використовують свої особливі здібності, щоб зупинити монстрів і божевільних, переміщаючись через деякі з найнебезпечніших історичних подій, які будь-коли відомі.
Багато аномалій персонажів, представлених у серії є утопічними. Серед них — здатність бути невидимим та воскресати мертвих, наявність бджіл усередині шлунка, здатність до левітації та продукування вогню руками. Також представлені дивовижні аномалії, аналоги яким чи, щонайменше, подібні риси існують у світі. До таких, наприклад, можна віднести надзвичайну фізичну силу, здатність до пророчих сновидінь, телепатичний зв'язок близнюків, аномалії, що мають схожість з посттравматичним стресовим розладом чи коли частини обличчя дублюються на голові. Здатність головного персонажа бачити так звані «порожняків» можна порівняти з екстрасенсорикою.
Серія є яскравою репрезентацією цікавих з точки зору медицини анатомічних і психічних аномалій, ряд яких має схожість із реаліями нашого світу.
Специфіка трактування категорії відповідальності у творах магічного реалізму у тому, що проблему відповідальності часто доводиться вирішувати як реальним персонажам, так і й ірреальним. Вчителі взяли на себе відповідальність за життя та безпеку дітей. Сховавши їх у такому секретному місці вони сподівалися врятувати їх від нереальних персонажів - злих сил – порожняків і витворів. Будучи персонажами ірреального світу, вчителі (імбрини) теж мали надприродні здібності перетворюватися на птахів. У разі небезпеки вони переносили цю тимчасову петлю або створювали нову.
Крім того, приймати рішення доводиться і найголовнішому персонажу, хоч він ще підліток. Усвідомивши свою здатність проникати в не реальний світ, що дано, як правило, лише одному персонажу, Джекоб розуміє всю відповідальність, яка лягає на нього. Автор також ставить його в таку ситуацію, де він має ухвалити рішення – допомагати новим друзям чи ні. Підліток робить вибір на користь «дивних» дітей і бере на себе зобов'язаннядопомогти їм, чого б це йому не варте. Жанр магічного реалізму передбачає наявність двох світів, тому автор ставить перед головним героєм вибір – залишитись у своєму реальному світі, де його не розуміють, вважають вигадником, чи вибрати світ ірреальний, у якому живуть нові друзі. Автор показує нам персонажа, який несе особисту відповідальність перед батьками у реальному світі та перед нереальними персонажами у нереальному світі.
Izoh qoldiring
«Казни Дьявольского Акра» kitobiga sharhlar