Kitobdan sitatalar «Тіні забутих предків»
А може, нема нічого. Може ніч затопила вже гори, може, зсунулись гори, роздушили усе живуще і лиш одно Іванове серце глухо калата під кептарем у безкінечних мертвих просторах? Самота, як біль зубів, почина ссать йому серце. Щось велике, вороже душить його, ся затверділа тиша, байдужий спокій, сей сон небуття. Нетерпляче стукала йому по голові...
Sotuvda yo'q
Janrlar va teglar
Yosh cheklamasi:
0+Litresda chiqarilgan sana:
20 fevral 2013Hajm:
70 Sahifa 1 tasvirMualliflik huquqi egasi:
Мультимедийное издательство Стрельбицкого
