Kitobdan sitatalar «Тіні забутих предків»
Тут була тиша, великий спокій природи, строгість і сум. За плечима в Івана росли вже гори і голубіли удалині. Орел здіймався з кам'яних шпиць, благословляючи їх широким розмахом крил, чулось холодне полонинське дихання, і розросталось небо. Замість лісів тепер слався землею жереп, чорний килим повзучих смерек, в якому плутались ноги, і мхи одягали камінь зеленим шовком. Далекі гори одкривали один за одним свої верхи, вигинали хребти, вставали, як хвилі в синьому морі. Здавалось, морські буруни застигли саме в ту мить, коли буря підняла їх з дна, щоб кинуть на землю та заллять світ.
Sotuvda yo'q
Janrlar va teglar
Yosh cheklamasi:
0+Litresda chiqarilgan sana:
20 fevral 2013Hajm:
70 Sahifa 1 tasvirMualliflik huquqi egasi:
Мультимедийное издательство Стрельбицкого
