Кращі твори (збірник)

Ні, я жива, я буду вічно жити, я в серці маю те, що не вмира...

Німого в лісі в нас нема нічого.Лісова пісня

Ні! я жива! Я буду вічно жити!

Я в серці маю те, що не вмирає.

О, не журися за тіло!

Ясним вогнем засвітилось воно,

чистим, палючим, як добре вино,

вільними іскрами вгору злетіло.

Легкий, пухкий попілець

ляже, вернувшися, в рідну землицю,

вкупі з водою там зростить вербицю, -

стане початком тоді мій кінець.

Будуть приходити люди,

вбогі й багаті, веселі й сумні,

радощі й тугу нестимуть мені,

їм промовляти душа моя буде.

Я обізвуся до них

шелестом тихим вербової гілки,

голосом ніжним тонкої сопілки,

смутними росами з вітів моїх.

Я їм тоді проспіваю

все, що колись ти для мене співав,

ще як напровесні тут вигравав,

мрії збираючи в гаю...

Грай же, коханий, благаю!

Ви щасливі, пречістії зорі,

ваші промені - ваша розмова;

якби я ваші промені мала, я б ніколи не мовила слова.Ви щасливі, високії зорі,

все на світі вам видко звисока;

якби я так високо стояла,

хай була б я весь вік одинока. Ви щасливі, холоднії зорі,

ясні, тверді, неначез кришталю;

якби я була зіркою в небі,

я б не знала ні туги, ні жалю.

Ні,любий,я тобі не дорікаю,

а тільки - смутно,що не можешь ти

своїм життям до себе дорівнятись.

Не поет, у кого думки

Не літають вільно в світі,

А заплутались навіки

В золотії тонкі сіті.Давня казка

Самій не довго збитися з путі,

Та трудно з неї збитись у гурті.Мій шлях

Не маловірна я, занадто вірю,

і віра та мене навік погубить.

О, яка ж то кара

Месією, що світ рятує, бути!