Автор.
Архитектор Ле Корбузье, думается, известен почти каждому у кого есть художественное образование. И всем кто около. Теоретик искусства, скульптор, дизайнер мебели и художник. Ну и писатель-публицист получается. Интересно познакомится с ним с этой стороны. Книга у него не одна, но вот переводов на русский почти мало.
Его влияние на архитектуру сложно переоценить. Его характер легко недооценить. Тот ещё вредный дед. Как любого мастера с жесткой позицией - его порядком "вело". И некоторые его идеи в градостроительстве были тупиковые. Но это конечно легко сейчас рассуждать, спустя десятилетия, умненьким таким быть.
О чем книга?
В 1935 году француза Ле Корбузье приглашают в США прочесть курс лекций - это первая его поездка в эту страну. Американским журналистам он сразу заявляет что "небоскрёбы недостаточно высоки", такой вот дядя. А спустя два года на родине выпускает книгу об поездке.
Небольшой томик под вычурно художественным названием, которое хорошо подсвечивает его содержание. Текст так и "трещит" от таких же эпитетов воткнутых едва ли не в каждый абзац. Это архитектурно-философская гиперсубъективная публицистика. Интересно читать как срез эпохи, как отпечаток автора, как попытка хапнуть модернизма из первых рук.
Читать это можно и интересно.
Конечно многое устарело. Конечно дед помешан на небоскрёбах, но с ньансом. И на машинах. Но вы удивитесь сколько здравых идей не только "в общем и целом", но и конкретно - по вентиляции, освещению, планированию и т. д.
Quand les cathédrales étaient blanches Ле Корбюзьє – це важлива праця одного з найвпливовіших архітекторів XX століття, в якій він висловлює свої думки про архітектуру, урбанізм і суспільство. Написана в 1930-х роках, книга є рефлексією на соціальні та культурні зміни того часу, а також критикою сучасного міського планування та архітектури.
Ле Корбюзьє використовує книгу як платформу для викладення своїх революційних ідей щодо сучасного міста і житлового простору. Він наголошує на необхідності функціональності, ефективності і краси в архітектурі, що, на його думку, повинні йти рука об руку.
Книга є важливим внеском у теорію архітектури і урбанізму, пропонуючи радикальні ідеї, які залишаються актуальними і сьогодні. Ле Корбюзьє демонструє глибоке розуміння не лише архітектурних принципів, але й соціальних потреб, що робить його праці важливими для всіх, хто цікавиться майбутнім наших міст і житлових просторів.
Книга надихає на дії і змушує переосмислити підходи до архітектури і міського планування. Ле Корбюзьє не просто критикує існуючий стан речей, а пропонує конкретні рішення і напрямки для розвитку. "Коли собори були білими" – це заклик до дії, до впровадження інновацій і до створення кращого майбутнього через архітектуру і урбанізм.
Він також обговорює важливість стандартів в архітектурі та міському плануванні, закликаючи до використання нових матеріалів і технологій для створення кращого життєвого середовища. Ле Корбюзьє мріє про міста майбутнього, де гармонійно поєднуються природа і технології, де архітектура служить людям, а не навпаки.
Основні тези та думки книги "Коли собори були білими"
Функціоналізм у архітектурі
Ле Корбюзьє підкреслює важливість функціоналізму в архітектурі. Він стверджує, що будівлі повинні бути перш за все функціональними, відповідати потребам людей і бути зручними для користування.
Естетика і простота
Архітектор виступає за простоту і чистоту в дизайні, вважаючи, що справжня краса архітектури полягає у її простоті і функціональності. Він наголошує на використанні простих геометричних форм і відкритих просторів.
Вплив технологій
Ле Корбюзьє бачить в технологіях ключ до створення кращого життєвого середовища. Він закликає використовувати нові матеріали і будівельні технології для створення більш ефективних і красивих будівель.
Стандартизація
Важливою темою книги є стандартизація в архітектурі і будівництві. Ле Корбюзьє вважає, що стандартизація може призвести до більшої ефективності і якості будівництва.
Урбанізм і міське планування
Книга містить багато ідей щодо міського планування. Ле Корбюзьє мріє про міста з широкими відкритими просторами, зеленими зонами і зручним транспортом. Він підкреслює важливість інтеграції природи в міське середовище.
Критика сучасного стану міст
Ле Корбюзьє критикує сучасні міста за їхню хаотичність і неефективність. Він вважає, що сучасні міста не відповідають потребам людей і закликає до радикальних змін у підходах до міського планування.
Соціальний аспект архітектури
Архітектор розглядає архітектуру як важливий соціальний інструмент, який може впливати на життя людей. Він вірить, що хороша архітектура може сприяти створенню кращого суспільства
«Когда соборы были белыми. Путешествие в край нерешительных людей» kitobiga sharhlar, 2 izohlar