Когда соборы были белыми. Путешествие в край нерешительных людей

Автор.

Архитектор Ле Корбузье, думается, известен почти каждому у кого есть художественное образование. И всем кто около. Теоретик искусства, скульптор, дизайнер мебели и художник. Ну и писатель-публицист получается. Интересно познакомится с ним с этой стороны. Книга у него не одна, но вот переводов на русский почти мало.

Его влияние на архитектуру сложно переоценить. Его характер легко недооценить. Тот ещё вредный дед. Как любого мастера с жесткой позицией - его порядком "вело". И некоторые его идеи в градостроительстве были тупиковые. Но это конечно легко сейчас рассуждать, спустя десятилетия, умненьким таким быть.

О чем книга?

В 1935 году француза Ле Корбузье приглашают в США прочесть курс лекций - это первая его поездка в эту страну. Американским журналистам он сразу заявляет что "небоскрёбы недостаточно высоки", такой вот дядя. А спустя два года на родине выпускает книгу об поездке.

Небольшой томик под вычурно художественным названием, которое хорошо подсвечивает его содержание. Текст так и "трещит" от таких же эпитетов воткнутых едва ли не в каждый абзац. Это архитектурно-философская гиперсубъективная публицистика. Интересно читать как срез эпохи, как отпечаток автора, как попытка хапнуть модернизма из первых рук.

Читать это можно и интересно.

Конечно многое устарело. Конечно дед помешан на небоскрёбах, но с ньансом. И на машинах. Но вы удивитесь сколько здравых идей не только "в общем и целом", но и конкретно - по вентиляции, освещению, планированию и т. д.

Quand les cathédrales étaient blanches Ле Корбюзьє – це важлива праця одного з найвпливовіших архітекторів XX століття, в якій він висловлює свої думки про архітектуру, урбанізм і суспільство. Написана в 1930-х роках, книга є рефлексією на соціальні та культурні зміни того часу, а також критикою сучасного міського планування та архітектури.

Ле Корбюзьє використовує книгу як платформу для викладення своїх революційних ідей щодо сучасного міста і житлового простору. Він наголошує на необхідності функціональності, ефективності і краси в архітектурі, що, на його думку, повинні йти рука об руку.
Книга  є важливим внеском у теорію архітектури і урбанізму, пропонуючи радикальні ідеї, які залишаються актуальними і сьогодні. Ле Корбюзьє демонструє глибоке розуміння не лише архітектурних принципів, але й соціальних потреб, що робить його праці важливими для всіх, хто цікавиться майбутнім наших міст і житлових просторів.

Книга надихає на дії і змушує переосмислити підходи до архітектури і міського планування. Ле Корбюзьє не просто критикує існуючий стан речей, а пропонує конкретні рішення і напрямки для розвитку. "Коли собори були білими" – це заклик до дії, до впровадження інновацій і до створення кращого майбутнього через архітектуру і урбанізм.

Він також обговорює важливість стандартів в архітектурі та міському плануванні, закликаючи до використання нових матеріалів і технологій для створення кращого життєвого середовища. Ле Корбюзьє мріє про міста майбутнього, де гармонійно поєднуються природа і технології, де архітектура служить людям, а не навпаки.
Основні тези та думки книги "Коли собори були білими"
Функціоналізм у архітектурі

Ле Корбюзьє підкреслює важливість функціоналізму в архітектурі. Він стверджує, що будівлі повинні бути перш за все функціональними, відповідати потребам людей і бути зручними для користування.
Естетика і простота

Архітектор виступає за простоту і чистоту в дизайні, вважаючи, що справжня краса архітектури полягає у її простоті і функціональності. Він наголошує на використанні простих геометричних форм і відкритих просторів.
Вплив технологій

Ле Корбюзьє бачить в технологіях ключ до створення кращого життєвого середовища. Він закликає використовувати нові матеріали і будівельні технології для створення більш ефективних і красивих будівель.
Стандартизація

Важливою темою книги є стандартизація в архітектурі і будівництві. Ле Корбюзьє вважає, що стандартизація може призвести до більшої ефективності і якості будівництва.
Урбанізм і міське планування

Книга містить багато ідей щодо міського планування. Ле Корбюзьє мріє про міста з широкими відкритими просторами, зеленими зонами і зручним транспортом. Він підкреслює важливість інтеграції природи в міське середовище.
Критика сучасного стану міст

Ле Корбюзьє критикує сучасні міста за їхню хаотичність і неефективність. Він вважає, що сучасні міста не відповідають потребам людей і закликає до радикальних змін у підходах до міського планування.
Соціальний аспект архітектури

Архітектор розглядає архітектуру як важливий соціальний інструмент, який може впливати на життя людей. Він вірить, що хороша архітектура може сприяти створенню кращого суспільства