«Коли сниться мені, що ти любиш мене…» kitobidan iqtiboslar

Переклад Лесі Українки Коли сниться мені, що ти любиш мене, Ти на сон мій не гнівайся, люба, — Тільки в мріях я маю те щастя ясне, Кожний ранок – оплакана згуба. Любий сон! забери собі силу мою, А мені дай безсилля розкішне, Може, знов, як і в ту ніч, я буду в раю, Ох, яке ж то життя буде пишне! Смерть і сон – кажуть люди, – то браття рідні, Сон єсть образ мовчазної смерти, Коли смерть може дать кращий рай, ніж у сні, То я прагну скоріше умерти.

Ох! не хмур, моя мила, брівок лагідних, Не гадай, що я надто щасливий! Коли грішний був сон, – я спокутував гріх: Зник без сліду мій сон чарівливий… Хоч я бачив, кохана, твій усміх у сні, Не карай ти мене за примари! Після мрій чарівних прокидатись мені — Се страшніше від всякої кари!