вам, пані, щиро бажаю земного. І пішла, тихенько вийшла з вітальної світлиці, покинувши Марту в мовчанні, притихлу й задумливу, на низькій канапці. Такою й побачив її Андрій,
вам, пані, щиро бажаю земного. І пішла, тихенько вийшла з вітальної світлиці, покинувши Марту в мовчанні, притихлу й задумливу, на низькій канапці. Такою й побачив її Андрій,