Микола Хвильовий

6 ta obunachi
Yangi kitoblar, audiokitoblar, podkastlar haqida bildirishnomalar yuboramiz

Sitatalar

Я вам раджу: жити, читати газети, журнали "Огоньок" тощо,любуватися прекрасними краєвидами з командної висоти, "кушати" борщ, котлети і т.п. От вам моя порада. Тільки попереджаю: ніколи не згадуйте свого минулого, в противнім разі ви щось надумаєте.

"Я, знаєте, належу до того художнього напрямку, який сьогодні не в моді. Я, пробачте за вольтер*янство, я...романтик! Саме відси й іде розхристаність і зворушливе шукання самого себе до ста двадцятьох років(я думаю прожити сто п*ятдесят)"

Це була дійсність - хижа й жорстока, як зграя голодних вовків. Це була дійсність безвихідна, неминуча, як сама смерть.

Спогади завжди тривожать і на їхньому фоні дійсність здається яснішою.

Здається, Толстой говорив, що найважче полюбити ближніх. Я думаю, що найважче їх же таки зненавидіти справжньою ненавистю. Тільки тут можна показати неабияку волю і, коли хочеш, відвагу...

Що це: дійсність чи галюцинація?

Але це була дійсність: справжня життьова дійсність - хижа й жорстока, як зграя голодних вовків. Це була дійсність безвихідна, неминуча, як сама смерть.

-маріє! Не будь наївна. Я даю тобі запах слова.

По суті кажучи, ми живемо зовсім не для того, щоб жити, а для того, щоб умерти. Така наша воля. Решта - не більше як ілюзія.

- Я вже давно не чув таких теплих слів. І взагалі люди не вміють так говорити. Мені здається іноді, що і я, і всі ми скоро розучимося промовляти один до одного. Скоро ми зовсім забудемо тиху задушевність і будемо не то машинізованими хижаками, не то хижими машинами.