Леонід Кононович

Дід бадьорим кроком підійшов до бабці, озираючи її чіпким поглядом на предмет пошуку таємниці. Вочевидь збентежена бабця зіщулилася під його поглядом, наче пацієнт від холодних рук хірурга. Але таємничого в бабці не було й на гріш. Дід і далі вдивлявся, мов Миклухо-Маклай у татуювання папуаса. До того, хто такий Миклухо-Маклай і за що його любили папуаси, ми ще в цій повісті повернемося. А нерви у бабці почали здавати.