«Тигролови» audiokitobidan iqtiboslar, sahifa 4

"Я тебе переслiдуватиму все твоє життя. I всi ми, що тут пройшли... Ми тебе переслiдуватимемо все життя i проводжатимемо тебе до могили, - тисячi нас замучених, закатованих...Ти лягатимеш спати - i не зможеш заснути: ми кричатимемо й ревтимемо отак...

Ти матимеш коханку - i не матимеш з нею щастя: ти її цiлуватимеш, як злодiй, i не здiбний будеш нею оволодiти, - ми кричатимемо, й ревтимемо, i скавулiтимемо...

Ти голубитимеш дружину - i раптом будеш схоплюватися, як божевiльний, вiд нашого лементу...

Ти... Далее

То, я вам скажу, край!!!

І ніхто йому не годен дати ради. "Хіба тільки турки або запорожці", — мовляв той владивостоцький турок. Чому запорожці? Тому, каже, що так уже заведено на цій землі — як десь нема кому дати ради, то запорожців туди! Або принаймні їхніх нащадків. На Кубань? — Запорожці. На Терек? — Запорожці. Під Петроград? — Запорожці!

Зазирав у минуле — тяжко. Заглядав у майбутнє — темне.

Але так уже на цьому світі ведеться, що кожен до себе гне і свого генія попирає.

Ліпше вмирати біжучі, ніж жити гниючи!

У сміливих щастя завжди є.

Світ ідеальної свободи і повної відсутності диктатури, якщо не брати до уваги диктатуру кохання та переступленням влади кондуктором....Світ благословенної свободи, купленої за готівку разом із плацкартою.

Є така солідарність, є такий закон неписаний, є така арештантська мораль, що подібної до неї більше немає у світі, - мораль упосліджених, святиня арештантської дружби.